Волонтерський табір Б50: максимум ефективності та позитиву!

Нещодавно активісти з Приберемо! працювали у новому для себе форматі волонтерського табору – два дні розбирали зруйнований будинок і ночували у наметах просто неба в селі Поташня Бучанського району))) Далі розповідаємо про цей цікавий досвід, а також закликаємо усіх підтримувати діяльність спільноти Б50 донатами.

Село Поташня – невеличке село на Київщині, чиє населення до війни ледь перевищувало 200 осіб. Унаслідок ворожих обстрілів тут постраждало 136 будівель із 430 наявних, 113 з них зруйновані повністю або сильно пошкоджені. Сукупні прямі збитки від руйнувань забудови села за попередніми оцінками Rebuildua та Kyiv School of Economics cкладають близько $4,9 млн! Ця сума не враховує всіх збитків місцевому бізнесу та шкоди приватному майну((

У Поташні допомагали колезі наши волонтерок пану Валерію, чий родинний будинок зруйнували росіяни. Цю домівку побудували бабуся і дідусь господаря, пан Валерій тут виріс, мріяв довести будинок до ідеального стану й подарувати дочці з зятем. Але… Уже немає ні будинку (знищений повністю), ні зятя (пів року тому він загинув на фронті).

Активісти Б50 вирішили спробувати формат волонтерського табору, щоб покращити логістику (не їздити на локацію/з локації, розширити географію допомоги – завітати у більш віддалені від Києва населені пункти, зекономити на пальному), урізноманітнити «мощунські вихідні», сумістити приємне з корисним – відпочинок на природі з роботою на об’єкті.

Вважаємо, що все заплановане вдалося на 100%: руйнування прибрані (усе демонтовано, розібрано, вивезено за межі двору), волонтери задоволені (і результатами двох робочих днів, і проведеним на природі часом))).

Враженнями від волонтерського табору Б50 у Поташні діляться його безпосередні учасники.

Анастасія Баранова, координаторка табору Б50 у Поташні:

Особливості координації такого заходу – нічого не забути, бо потім починає боліти голова, де його взяти. Тому правильно сформований список потреб – основа успіху.

Це щось зовсім інше, ніж просто виїзди у Мощун, ми наче стали ріднішими за цей час. Було більше часу поспілкуватися, почути, посміятися. Мені дуже пощастило з людьми, які були в команді, вони ініціативні, легкі, щирі.

Олексій Базілєєв, волонтер табору Б50 у Поташні:

Формат супер, давно треба було вводити. Продовжувати такі виїзди однозначно треба. На вечір потрібно продумувати якусь програму. 

Яніна Кобець, волонтерка табору Б50 у Поташні:

Звісно, сподобалось. Я обожнюю кемпінг, я обожнюю Б50, і коли це вдалося об’єднати вийшло просто ВАУ! Переваги формату очевидні: робота зроблена від початку і до кінця, немає відчуття не завершеності. Уся команда бачить підсумки своєї праці. Попри фізичну втому на другий день, формат класний і продуктивний. Треба час від часу робити такі виїзди.

Євген Стоянов, волонтер табору Б50 у Поташні:

Вихідні – чудові, може, через новий формат. З переваг: логістика (не потрібно їздити туди-сюди); більше згуртовує команду (в роботі, у комунікаціях); нас більше будуть знати в інших регіонах. Вважаю, що потрібно ще виїжджати, до холодів.

Олена Петренко, волонтерка табору Б50 у Поташні:

Зробити табір – чудова ідея. Не треба їхати на локацію і додому, а потім знову повертатися наступного дня. Досить зручно, особливо якщо дорога неблизька. Також подобається те, що ми почали допомагати людям не тільки тим, які живуть близько до Києва. Залюбки долучатимуся ще до такого формату.

Олександр Тішура, волонтер табору Б50 у Поташні:

Ця поїздка мала експериментальний характер, вважаю, експеримент виявився вдалим. Головна мета поїздки була досягнута: за два дні повністю виконали роботу на локації. Єдиним мінусом стала сильна спека. Ну, і бонус – ночівля у наметах під зоряним небом. Романтика)))