Відтепер сайт Б50 доступний кримськотатарською мовою

Спільнота Б50 запустила кримськотатарську адаптацію сайту. Переглянути її можна за посиланням https://b50.com.ua/qt/.

Наразі ця версія сайту Б50 є скороченою і містить ключову інформацію про спільноту та її проєкти. 

Запуск кримськотатарського варіанту сайту є логічним кроком для Б50 як організації, що допомагає деокупованим регіонам. Наші громадяни в Криму вже зараз мають знати організації, до яких зможуть звернутися за допомогою після неминучого звільнення півострова, й робити це рідною для себе мовою.

Керівник Б50 Руслан Габдулов:

“Використання кримськотатарської мови на сайті Б50 – спосіб показати свою солідарність з нашими співгромадянами, які вже дев'ятий рік перебувають в окупації у Криму. Це також сприятиме підтримці й поширенню мови корінного народу України поряд із державною. Б50 хоче своїм прикладом надихнути інші організації та установи впроваджувати кримськотатарські мовні версії інфоресурсів. Сподіваємося, колеги підтримають і поширять цю ініціативу, збільшуючи кількість кримськотатарського контенту в мережі Інтернет”. 

Запуск цієї мовної версії волонтери Б50 відзначили походом на екскурсію, на якій ближче познайомились із культурою корінного народу України – кримських татар.

Спершу наші волонтери оглянули виставку «Miras/Спадщина», яка знайомить зі звичаями, мистецтвом і побутом кримських татар. Тут вони споглядали традиційні ювелірні вироби, одяг, посуд, зокрема срібні жіночі пояси та топеліки (навершя жіночих головних уборів фес), срібні футляри для Корану, чоловічі амулети, посуд для кавування, традиційну вишивку золоченою ниткою та багато іншого. Ці артефакти розкривають різні сторони життя корінного народу Криму і дають змогу дізнатись більше про те, як носії культури сприймали навколишній світ, природи та один одного.

Після цього волонтери взяли участь у майстер-класі Ornek, створивши на папері персональні обереги з допомогою кримськотатарського орнаменту. 

Принагідно дякуємо за організацію таких активностей та допомогу із перекладом сайту громадській організації «Алєм» та її засновниці Есмі Аджієвій, а також Скарбниці Національного музею історії України.