Перший волонтерський табір Б50 у 2024 році

Спільнота Б50 розпочала літо енергійно й цікаво: активісти з проєкту Приберемо! організували перший у цьому році волонтерський табір – два дні розбирали зруйнований будинок і ночували в наметах просто неба в селі Поташня Бучанського району.

Поташня – невеличке село на Київщині, чиє населення до війни ледь перевищувало 200 осіб. Унаслідок ворожих обстрілів тут постраждало 136 будівель із 430 наявних, 113 із них зруйновані повністю або сильно пошкоджені. Сукупні прямі збитки від руйнувань забудови села за попередніми оцінками Rebuildua та Kyiv School of Economics cкладають близько $4,9 млн! Ця сума не враховує всіх збитків місцевому бізнесу та шкоди приватному майну. Зменшити цю шкоду та допомогти людям прибрати знищені оселі, щоб якомога скоріше почати їх відбудовувати, взялися волонтери Б50.

У Поташні наші активісти мали низку завдань:

• розчистити площину будинку, демонтувати стіни;
• розчистити залишки пічки та демонтувати стіни, але зберегти стіну яка є частиною погребу;
• розчистити гараж, поділений на три секції.

За два дні волонтери Б50 встигли:

• розчистити одну з трьох секцій гаража;
• прибрати залишки пічки та демонтували залишки стін біля неї;
• прибрати третину будинку. 

До волонтерів, які ночували в Поташні, долучилися ті, хто зміг приїхати на один день.

Враженнями від волонтерського табору діляться його учасники.

Координаторка поїздки Анастасія Баранова:

Наразі це був мій найлегший виїзд. По-перше, уже були всі списки: інструментів для роботи, речей у табір, того, що потрібно від волонтерів і від мене. По-друге, було розуміння, де ночуємо, де взяти намети, спальники, каремати, як розмістимося, яку їжу брати.

Різноманіття погоди стало для нас новим випробуванням, і ми його разом легко витримали) Хоч один намет повністю протікав, а другий частково, тож нам довелося кучніше розміститися. Але це ніяк не зіпсувало нам настрій, а тільки додало розуміння, як діяти в таких ситуаціях, і що двошарові намети кращі)) Як на мене, важче приїхати два дні підряд. Ночівля в таборі додає певного вайбу та сил у цьому всьому. А кава зранку в альтанці з однодумцями дорогого вартує.

Олександр Прокоф’єв:

Дощик був не сильно потужний (принаймні поки ми були поза наметами) й особисто мені не погіршив настрій. Комарі та мошки були набагато більшою проблемою, на мій погляд. Хоча і вони не змогли зіпсувати настрій. Мені ця поїздка дуже сподобалась і принесла купу гарних вражень.

Це був мій перший досвід ночівлі в наметі під час дощу, тож мені було насамперед цікаво. Звісно, на другий день більше втоми, але це так само працює і коли 2 дні поспіль у Мощун катаєш.

Яніна Кобець:

Для мене погода ніколи не буває завадою для волонтерських виїздів. Приїжджати два дні поспіль… Морально легше трохи пізніше прокинутись у таборі + до локації близенько. Втома другого дня не залежить від того, де ночуєш. Просто другий день поспіль фізично важче працювати завжди, але в ночівлі біля локації є свій плюс))

Олександр Трещев:

Періодичні дощі та те, що парило наступного дня, не додавало дискомфорту, але це не критично. З ночівлею трохи важче, бо жарко, хочеться помитися. Купання в озері значно розслабляє))

Олександр Тішура:

Погода не завадила виконати великий обсяг роботи і гарно провести час у кемпінгу. Нічна злива, навпаки, додала романтики й екстриму. Табірні поїздки корисні тим, що на другий день оперативно можна добратися на локацію, поруч з якою знаходиться кемпінг. Але особисто в мене сил на другий день залишається менше. При дводенних поїздках це якось непомітно: за вечір вдома вдається майже повністю відновитися.

Поліна Коруц:

Погода буяла в усій своїй красі. Спека вижарила, а нічний ливень вразив своєю силою. Але у мене особисто це не відбило бажання працювати. Навпаки, це був своєрідний квест))) А от комарі були жахливими!!!

Як на мене, краще дводенна поїздка з ночівлею, ніж їздити туди-сюди. Тому що дорога забирає сили. Плюс ночівлі – приємне спілкування з класними людьми))) На другий були вже не такими активними, втомилися. Ще й спека впливала. Але ентузіазм нас не полишав))) Згуртувалися і зробили діло!

Це геть інша робота ніж укриття. Більш масштабна, фізично активна. Але водночас це дуже заряджає емоційно. Як казала моя подруга, це краще за похід до психолога.

Вікторія Облапенко:

Мені особисто погода не зіпсували настрій) Я навпаки жартую, що злива і грім додали романтики і дали повний експіріенс ночівлі в наметах) Я вперше поїхала на кемпінг, тому всі питання і проблеми вирішували Настя, Саша й інші волонтери. Єдине: намет, у якому мали ночувати ми з Настею, почала протікати, але Настя оперативно дізналася, яка обстановка в інших наметах, і ми просто підселилися до інших волонтерів. Далі ніч була без пригод))

Легше приїхати на два дні. Попередні рази я їздила тільки на один день, тому два дні поспіль для мене були незвичним навантаженням + у ці дні було дуже спекотно, а я важко переношу високі температури.

Формат волонтерського табору вкотре виправдав себе: за два дні хлопці та дівчата з Б50 гарно попрацювали, чудово відпочили і зарядилися енергією на новий робочий тиждень і на нове волонтерство. Тож ми обов’язково повторимо табір Б50!